Семінар для національних експертів з реформування вищої освіти (Базовані на дослідженнях викладання і навчання: від національної та інституційної політики до практики) (28-29.05.18, Чорногорія)

Назва заходу: Семінар для національних експертів з реформування вищої освіти (Базовані на дослідженнях викладання і навчання: від національної та інституційної політики до практики)
Термін проведення: 28-29 травня 2018 р.
Місце проведення: Університет Чорногорії, м. Подгориця, Чорногорія.
Учасники заходу: Національні експерти з реформування вищої освіти Програми ЄС Еразмус+ (HERE), представники Національних Еразмус+ офісів, представники провідних європейських університетів, експерти з країн ЄС та країн-партнерів.

Учасники від України:
1. ЗАХАРЧЕНКО Вадим, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету «Одеська морська академія», HERE;
2. ЛУГОВИЙ Володимир, перший віце-президент НАПН України, HERE;
3. ТКАЧЕНКО Вероніка, Національний Еразмус+ офіс в Україні

Програма та матеріали: http://supporthere.org/montenegro2018 

ОПИС І КЛЮЧОВА ІНФОРМАЦІЯ

Семінар був запланований як продовження ряду заходів, присвячених базованому на дослідженнях викладанню та навчанню, які раніше відбулися у 2012 р. в Єреванському державному лінгвістичному університетів імені В.Я. Брюсова (Вірменія) і в Університеті Е. Лоранда в Будапешті (Угорщина) та у 2017 р. в Університеті Мілана (Італія). Метою семінару в Університеті Чорногорії був розгляд різних прикладів та підходів до базованого на дослідженнях викладання та навчання та обговорення пов’язаних проблемних питань, які за результатами попередніх заходів залишались «відкритими». Семінар був розрахований на різні цільові групи зацікавлених сторін: керівників, викладачів і студентів закладів вищої освіти, представників міністерств.

ПРОГРАМА СЕМІНАРУ

У семінарі загалом узяли участь близько 60 експертів з 22 країн. Програмою семінару були передбачені 6 пленарних сесій та 2 паралельних сесії для трьох тематичних робочих груп.

У ході семінару виступили представники ряду університетів світового класу: нині об’єднаного Університету П’єра і Марії Кюрі (Франція, 40 місце за Шанхайським рейтингом 2017 р.), Університету Шеффілда (Сполучене Королівство, член Расселської групи, 101-150 місця), Університету ла Сапієнци Рима (Італія, 150-200), Університету Барселони (Іспанія, 201-300), Університету Катанії (Італія, 601-700), Університетського коледжу Корка (Ірландія, 601-700), а також інших закладів вищої освіти, зокрема, Австрії, Вірменії, Іорданії, Чорногорії, Польщі, Хорватії. Крім того, на семінарі виступили представники Європейської асоціації університетів та Міністерства освіти і Національного Еразмус+ офісу Чорногорії. Захід проходив у формі шести пленарних засідань і такої ж кількості робочих груп. Заслухано й обговорено понад 20 доповідей й виступів.

У ході семінару зауважувалося, що дослідницька активність та відповідні фінансування й очікування сильно варіюються по країнах та закладах. Водночас спільними є виклики щодо збалансованості досліджень і викладання як в інтересах окремих осіб, так і інституцій. Зокрема, академічні структури підтримки часто переважно зорієнтовані на сприяння насамперед дослідницькій, ніж викладацькій діяльності; у частини країн і закладів професорсько-викладацький склад має високе навчальне навантаження за браку ресурсів і часу для досліджень, що позначається на освіті; викладання не завжди інформаційно підтримується й орієнтується дослідженнями; навчанню бракує універсальних компетентностей, які потрібні для діяльності, що передбачає дослідження; нова педагогіка видається другорядною, неважливою. Також існують виклики, однак і нові можливості, стосовно того, що дослідницькі орієнтоване викладання може ґрунтуватись на різних підходах залежно від національної, інституційної, дисциплінарної культури і традицій.
Для обговорення пропонувалися робочі визначення ключових термінів.

Дослідження слід розуміти як цілеспрямоване встановлення фактів, осягнення істини, відкриття та/чи поглиблення розуміння через систематичний пошук або творення моделей чи інновацій. Важливо, що в цьому визначенні дослідження розглядається не тільки як публікаційний результат (статті, монографії, доповіді тощо), але й охоплює аспекти інновації (тобто методи, практики, процеси), які породжені дослідницьким досвідом. Водночас це не повинно використовуватися догматично для методологій, котрі застосовують проблемно базоване навчання.

Базоване на дослідженнях навчання – підхід, за яким студенти активно залучаються до запитів і досліджень. При цьому навчальна (освітня) програма містить компоненти (заходи), у рамках яких студенти проводять дослідження або беруть участь у автентичних дослідницьких процесах. Це може включати розвиток дослідницьких компетентностей через курси, які передбачають опанування методів дослідження або методів навчання на основі проблем/проектів, а також охоплювати реальні випадки аналізу та рішень. Хоча є різні інтерпретації та моделі базованого на дослідженнях навчання, всі вони спільні в акценті на активне придбання навичок та знань через процес дослідження. Унаслідок цього учені, які беруть участь у такому навчанні, відіграють роль наставників та керівників дослідницьких проектів, а також показують приклади інтеграції досліджень та навчання в академічному житті.

Від України на семінарі з доповіддю «Подолання розриву між викладацькою і дослідницькою діяльністю: приклад України» виступив В. Луговий. Він зупинився на результатах останніх досліджень освітньо-наукового простору, виконаних у НАПН України, їх втіленні в новітнє законодавство країни, а також на стратегічному баченні розвитку та існуючих перешкодах реалізації базованого на дослідженнях викладання. Зокрема, доповідач зауважив, що сутнісно вища освіта є інтегрованим перетином двох сфер – освіти та досліджень (і розробок). Це підтверджується системним аналізом визначень місій, як системоутворюючого фактору, провідних університетських об’єднань і груп закладів вищої освіти: Асоціації американських університетів (AAU), Європейської асоціації університетів (EUA), Європейської асоціації закладів вищої освіти (EURASHE) та закладів, що в групі топ-30 за Шанхайським рейтингом (ARWU). В усіх випадках першим спільним ключовим словом, що визначає місію, є «освіта», другим – «дослідження». Натомість треті ключові слова варіюються – «служіння», «інновація», «знання», «створювати». Тобто саме пара слів «освіта» і «дослідження» однозначно ідентифікують університетську сутність. Звідси – закономірне здійснення вищої освіти на основі досліджень. Відповідні інституційні та персональні (для науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти) норми передбачені в законах України «Про вищу освіту» (2014 р.), «Про освіту» (2017 р.), Національній рамці кваліфікацій (2011, 2017 рр.), стандартах вищої освіти. Основна стратегія впровадження базованого на дослідженнях викладання включає: розвиток дуальної «дослідницько-викладацької функції» науково-педагогічного персоналу (застосування підходу «в аудиторію через лабораторію»); активізація студентської самостійності («з аудиторії в лабораторію»); створення необхідної навчальної і дослідницької інфраструктури. Разом з тим на перешкоді цьому стають перевантаження викладачів навчальними заняттями (до 600 год. на рік), неконкурентна заробітна плата, яка спонукає до додаткових підробітків, що утруднює самовдосконалення викладацького персоналу, слабкість навчального і дослідницького середовища через подрібненість і розпорошеність та деконцетрацію ресурсів і потенціалу закладів вищої освіти.
Окрім цього, представники української делегації взяли участь у дискусіях та обміні досвідом у робочих групах з питань структурної підтримки імплементації досліджень у навчальні (освітні) програми й інтеграції досліджень та освіти на різних рівнях вищої освіти (бакалаврському, магістерському, докторському).

Також під час семінару відбулися неформальні дискусії. Зокрема, обговорювалися особливості застосування дослідницькі базованого викладання і навчання у випадках так званих регульованих професій і спеціальностей, підготовки фахівців за «стандартами функціонування/ експлуатації» та «стандартами розвитку/ інновації» тощо.

Навчальними результатами семінару визначено таке:
1) уточнення термінології й підходів з огляду на різні аспекти базованого на дослідженнях навчання для кращого вивчення сильних та слабких інституційних сторін у країнах Європейського простору вищої освіти;
2) вивчення успішних інституційних практик та стратегічних підходів щодо інтеграції дослідницьких та освітніх місій;
3) формування ідей з підвищення здатності викладачів до впровадження базованого на дослідженнях навчання та створення навчального середовища на основі досліджень, що включає як дослідницькі орієнтовану дидактику, так і навчання студентів використовувати дослідницькі підходи;
4) аналіз національних рамок, політик та фінансування, які можуть сприяти чи перешкоджати розвитку базованого на дослідженнях навчання в різних типах закладів.

Також, з-поміж новинок семінару слід звернути увагу на нову британську ініціативу щодо розроблення національної Рамки обміну знаннями (KEF) на кшталт Рамки досконалості викладання (TEF, 2017 р.) та Рамки досконалості досліджень (REF, 2014 р.). За KEF пропонується вимірювання англійських університетів за їхніми комерційними успіхами та впливом на громади, суспільство.

Надзвичайно важливим для вітчизняної подрібненої і розпорошеної мережі закладів вищої освіти виявився й досвід Франції щодо злиття у 2017 р. першого за рейтингом публічного дослідницького Університету П’єра і Марії Кюрі – Парижу VI (природничого спрямування) з публічними дослідницьким Університетом Парижа-Сорбони – Парижем IV (гуманітарного спрямування), котрий на 701-800 місцях за Шанхайським рейтингом 2017 р., в один Сорбонський університет. Подібні укрупнення, що фінансово заохочуються урядом країни, після роз’єднання французьких університетів на початку 70-х років відбулися також у Бордо, Марселі, Страсбурзі.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ/РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ:

1. Базоване на дослідженнях навчання є сучасним трендом у Європейському просторі вищої освіти і має впроваджуватись у освітніх програмах на усіх рівнях вищої освіти та бути спрямованим на розвиток у студентів критичного мислення, навчання студентів використовувати дослідницькі підходи.
2. Підходи до впровадження досліджень у освітні програми можуть бути різними на різних рівнях вищої освіти – від досліджень практичних проблем у бакалаврських програмах до наукових досліджень у магістерських та докторських програмах.
3. Важливим є створення в університетах дослідницькі орієнтованого навчального середовища, а також розвиток дослідницької інфраструктури університетів.
4. Важливим є створення належних умов для викладачів, зокрема – збільшення часу, передбаченого для досліджень, за рахунок зменшення кількості навчальних (контактних) годин у поєднанні із заходами матеріального стимулювання.
5. Матеріали семінару доцільно поширити серед національних експертів з реформування вищої освіти, робочої групи МОН з супроводу Болонського процесу в Україні, а також серед закладів вищої освіти.

Узагальнені матеріали семінару опубліковані в Педагогічній газеті, 2018, трав.-черв. (№ 3).